Поета Тихон, студент Інституту *********************** ******************** *************** (м. Київ, Україна) Науковий керівник – ************************* д.-р. філос. наук, проф. ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИЧНОСТІ 21 ВІКУ " Настав час коли ціле покоління живе на межі двох єпох, двух образів життя, тому воно втрачає будь-яку здатність самоосвідомлення, не має стандартів та безпеки, не має звичайної згоди. " - Герман Гьосее. 21 вік - це всього двадцять років. Честно кажучі, на свої очі я не бачів і двадцятого віку. Проблеми, які я бачу сьогодні - це цікавий збіг обставин, який вплинув на світогляд людини надто сильно. Відносний спокій у глобальній ситуації у світі приніс людям нову межу стабільності у житті. Як Америка після війни швидко відкинула все військове, так і весь світ, зараз, відкидує повойенну спадщину. Інтернет став вершником розмиття кордонів країн, культур, знань і соціальних меж. Покоління дітей, що може вільно висловлювати, безкінечно отримувати інформацію з мілліона джерел інтернету, що має доступ до такого великого обсягу матеріалів і знань - по суті, бібліотека, до якої кожен має доступ - як ми використали і виросли з цим скарбом? Все те, що вважалося конформізмом у Западному і Східному світі - зеркально відобразилось. Тенденціі медіа і політика останніх років - в основному, націленна вкрай глобалістично і ліберально до кожного. Приймаючи догмати свого покоління і дотримуватися домінуючої системи цінностей СВОГО суспільства - означає бути конформістом. Чи маємо ми зараз, у єпоху соцмереж, вільних кордонів - СВОЄ суспільство? Завдяки сучасним течіям та флюїдності інформації, доступності англійської мови, ти можешь знайти та приєднатися до найрізноманітніших соціальних групп по всім інтересам. Тобто, знайти таких, як ти. Людина більше не має страху показати себе іншим. Тебе приймуть таким, який ти є. Якщо не у твоїй країні, то у сусідній. Континенти тебе не можуть стримувати. Якщо ти є конформістом у тридцятих роках 21 столлітя - це означає, що ти приймаєшь людину, яка поруч з тобою. Молодь, що відкинула церковні віровчення знайшла істину, що заповідав Христос, істину, що православні і католики намагаються сховати за великими храмами і служіннями - прийми ближнього, як самого себе. Не кривди. Пробачай. Принцип Мак-Гуаера - індивід відчуває себе собою настільки, наскільки він відрізняється від інших. Цей принцип добре обгрунтовує чому меньшинства завжди частіше о собі говорять, як про меньшу частину суспільства. Чи є у нашому розумінні добра і зла, на сьогоднішній день, межа, за якою індивідуум не зможе бути частиною суспільства? Кожень день ця межа розмивається. Більше 60 років тому Олдес Хакслі прогнозував сьогодення - "Справжді невиліковні психічно хворі люди живуть серед тих, хто здаєтся найбільш нормальними. Вони нормальні тільки по відношенню тільки до глибоко-ненормального суспільства. І до такого ненормального - нормального суспільства нормальна людине не буде пристосовуватись. " Це дуже двохстороння цитата. Її можна розуміти як аргумент проти консерватизму, але сьогодні, з нашими темпами занепаду тисячолітніх систем цінностей ця фраза розумієтся більш специфічно. Єдиний вихід для тих, хто хоче залишитися здоровою людиною - пізнати. Що робить тебе кращою людиною? Які якості людини були актуальні протягом історії людства? Хоча стандарти суспільств і наші цінності мають тенденцію змінюватись, людина залишаеться людиною. Ми - ще досі ті напівпримати, що винайшли колесо. А зараз - дивимось на блимаючі єкрани і не знаємо що робити. Бо, наприкінці дня, постане головне питання - чи зможе людина, що буде жити за цінностями сучасної людини 21-го століття прийняти виклик реальності? Чи може вона залишитися хижаком, а не здобичю? Чи стане статуєю, що буде завороженно дивитись на виверження Везувію? Бо зараз, коли всі відхилились від традиційних цінностей, змінилася сама суть нонконформізму - коли раніше ставали рушієм, двигуном прогрессу, що вдосконалював старі поняття та давав противагу, зараз, за більшістю цих самих нонконформістів, вони стают конформістами за поняттям, а нонконформісти зараз - є необхідним резистором, необхідним якорем, що зупиняє систему від тотального краху. "Бо коли живий організм відірван від своїх корнів, його зв'язок з основою існування розриваєтся, і він обов'язково помирає". - Карл Юнг